- мировий
- —————————————————————————————мирови́й 1прикметникпов'язаний із полюбовним розв'язанням суперечки—————————————————————————————мирови́й 2іменник чоловічого роду, істотасуддя
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
мировий — а/, е/. 1) Пов язаний із полюбовним розв язанням суперечки. || у знач. ім. мирова/, во/ї, ж., розм. Полюбовне вирішення суперечки. Зводити на мирову. Іти на мирову. 2) У царській Росії та деяких інших державах – пов язаний з органами, які… … Український тлумачний словник
судяк — а/, ч., діал. Мировий суддя … Український тлумачний словник